ДОСЛІДНИЦЬКО-КЛІНІЧНИЙ ПРОЄКТ
Дитяча агресія на тлі війни
Дослідження, психоедукація та практичні формати роботи з дитячою агресією в умовах війни.
Дослідницько-освітній проєкт про те, як дитина, яка дорослішає в умовах війни та суспільної агресії, навчається розпізнавати власну агресію, користуватися силою, захищати межі, конфліктувати й впливати без насильства
Проєкт об’єднує правову, психологічно-практичну та науково-дослідницьку експертизу
Робота з дітьми, батьками, педагогами, спортивними тренерами, військовими, родинами військових
Право та безпека в освіті
Олександра Падучак — юристка, голова ГО «Безпечний світ», експертка UNESCO Ukraine з питань запобігання та протидії насильству в освітньому середовищі.
У проєкті представляє правовий та інституційний напрям: протидію булінгу, алгоритми реагування на агресію і насильство, захист прав дитини та інтеграцію безпекових практик у закладах освіти.
Психологічна архітектура проєкту
Юлія Горбачова — психологиня, бізнес-психологиня, коучиня та супервізорка, психологиня ГО «Безпечний світ».
У проєкті відповідає за психологічну архітектуру та розроблення практичних форматів роботи з дітьми, батьками, педагогами, спортивними тренерами й професійними спільнотами.
Групове коучинг-втручання
Ірина Золотаревич — психологиня, коучиня MCC ICF, засновниця Школи масштабуючого коучингу. Працює з розвитком комунікації, прийняттям рішень і підтримкою людей та команд в умовах стресу.
У проєкті відповідає за впровадження AgileBrain - інструмента групового коучинг-втручання, спрямованого на покращення емоційного стану та саморегуляції дітей, батьків та педагогів.
Дослідження та оцінювання результатів
Тетяна Станіславська — клінічна психологиня, психоаналітикиня, дослідниця трансгенераційного досвіду, засновниця ГО «Інститут психотравми війни».
У проєкті відповідає за дослідницький дизайн і оцінювання результатів. Дослідження охоплює трансгенераційний досвід родин, психологічний стан підлітків, прояви агресії, саморегуляцію, а також чинники сімейного і шкільного середовища.
«Інститут психотравми війни» відповідає за окремий дослідницький напрям проєкту. Ми вивчаємо, як у родинах поводяться з агресією і як ці способи передаються між поколіннями. Окремо досліджуємо, як війна впливає на ставлення до агресії та її прояви у дітей і дорослих.
Складові елементи проєкту
Булінг і закон
Психоедукація для дітей, батьків і педагогів; правові межі відповідальності; алгоритми розпізнавання, фіксації та припинення булінгу.
Окрема увага — відновленню безпеки для постраждалої дитини та роботі з усіма учасниками ситуації.
Статус: 
вже реалізується.
Агресія у спадок: трансгенераційний досвід родини
Дослідження того, як у родині передаються й відтворюються способи поводження з агресією: заборона злості, вибухове реагування, покарання, мовчання, страх конфлікту, здатність захищати межі та відновлювати стосунки.
Окремий фокус — як війна активує або змінює ці моделі.
Статус: 👌 у розробці.
Дослідження дитячої, батьківської й педагогічної агресивності
Дослідження проявів агресії у дітей, батьків і педагогів, сімейних та шкільних чинників, досвіду війни, способів регуляції й ставлення до агресії.
Окремо вивчатимемо батьківську агресивність та її зв’язок з емоційним станом і поведінкою дитини.
Статус: 
у розробці.
Групи для дітей військових і дітей ВПО
Контрольована дитяча агресія у спорті
Рух і спорт як простір безпечного вираження та регуляції агресії. Співпраця з тренерами: як відрізняти змагальність від насильства, навчати дитину витримувати напруження, зупинятися за правилом, поважати межі й використовувати фізичну силу без приниження суперника.
Статус: планується.
Спілкування з військовими
Модеровані зустрічі дітей із військовими про силу, страх, злість, самоконтроль, відповідальність і межу між захистом та насильством. Розмова будується без героїзації жорстокості, травматичних подробиць і перенесення бойових моделей у цивільне життя.
Статус: планується.
Креативні формати
Ігри з конфліктними сценаріями, рольові вправи, практики відновлення стосунків. Дитина досліджує, як виникає конфлікт, що відбувається з нею у момент злості та які способи дії вона має, крім нападу, втечі або мовчання.
Статус: планується.
Тілесна регуляція у стані агресії
Навчання помічати тілесні сигнали наростання агресії й повертати керованість до того, як імпульс перейде в дію: через рух, опору, зміну дистанції, голос, ритм і безпечне фізичне навантаження.
Статус: планується.
Протоколи реагування для вчителів у момент гострого конфлікту
Короткі алгоритми для ситуацій, коли конфлікт уже розгортається: зупинити небезпечну поведінку, розвести учасників, не з’ясовувати стосунки на піку збудження, оцінити ризики, відновити контакт і зафіксувати подію.
Статус: планується.
Трансгенераційний напрям проєкту спирається на дисертаційне дослідження засновниці «Інституту психотравми війни» Тетяни Станіславської, яке пройшло академічне та етичне погодження. Результати української адаптації HITT-Q представлені у трьох наукових публікаціях із DOI. Накопичений методологічний досвід буде використано для розроблення окремого дизайну дослідження сімейних моделей поводження з агресією та батьківської агресивності.
Пропонуємо модель міжсекторального та міжнародного партнерства
Мета — апробувати проєкт на кількох майданчиках, розробити й перевірити дослідницькі та освітні інструменти, залучити грантове фінансування та представити результати в Україні й міжнародній професійній спільноті.
Запрошуємо до співпраці школи, позашкільні та спортивні заклади, громади, військові й ветеранські спільноти, українські та міжнародні університети, дослідницькі центри, клінічні установи, фонди й грантові консорціуми
Партнер може долучитися до всього циклу або окремого напряму: надати дослідницький чи освітній майданчик, взяти участь у розробленні протоколу, підготовці фахівців, фінансуванні, аналізі даних, оцінюванні ефективності або міжнародній публікації.
Ми працюємо протягом усієї війни — і будемо після.
Долучайтеся.
З питань співпраці:
war.trauma.institute@gmail.com
+380 68 95 92 911
Про ментальне здоров’я під час та після війни: