ГРУПОВА ПІДТРИМКА
Психотерапевтичні інтерв’ю з тими, хто втратив рідних
День цілющого спілкування для тих, хто проживає горе втрати.
ГРУПОВА ПІДТРИМКА
Психотерапевтичні інтерв’ю з тими, хто втратив рідних
День цілющого спілкування для тих, хто проживає горе втрати.
Насичено
Протягом 7 годин ми говоримо про те, як пережити втрату.
Цьому не навчає, а про це розповідає людина, яка особисто проходить через таке випробування. Допомогає розповідати – психотерапевт.
Терапевтично
Цей досвід є терапевтичним і для того, хто ділиться власним досвідом. І для того, хто є свідком процесу.
Коли слухаєш та бачиш те, що подібно до твого – воно стає меншим. Адже розділене горе – це горе, поділене навпіл.
Професійно
Інтерв’ю проводить психотерапевт, який розпитує про досвід проживання втрати.
Також є 2-хгодинний блок з рекомендаціями щодо проживання горя. Протягом всього часу спілкування є можливість задавати питання.
Психотерапевтичні інтерв’ю з тими, хто втратив рідних
На тлі війни з одного боку та великої кількості навчальних програм “про горе” з іншого – існує соціальний страх наближатися до болю, торкатися його, бути поруч. Так виникла ідея психотерапевтичних інтерв’ю, де можна показати, якою втрата є насправді. З чого складається, як звучить, яка на дотик. Як виглядає людина, яка переживає втрату, про що говорить, чи посміхається взагалі.
Бо горе хоче, щоб його слухали. Не замовчували. Не ховали у сімейних шафах. Не робили вигляд, ніби його нема. Не давали закам’яніти, як відбувалося у наших прабатьків після Другої cвітової.
Захід проходить у форматі теплого людського спілкування – інтерв’ю психотерапевта з людиною, яка переживає горе втрати. Ви можете доєднатися – подивитися та послухати історію того, хто долає таке випробування. Можливо, вас це підтримає. Можливо, додасть сил, якщо ви на межі. А можливо – покаже, що ви не самі перепливаєте свій океан болю. Є ті, хто робить це поруч, у той же час.
Запрошуємо.
Психотерапевтичний ефект інтерв’ю полягає в розмові про власний біль. У безпечних умовах, при персональній увазі та діалозі з дбайливо підібраними словами. А також – у спостеріганні за тим, як саме людина відкривається, про що говорить
25 серпня,
2024
10:00-16:00
Юлія Візір: “Я втратила сина і хочу говорити про це, щоб допомогти іншим матерям”
10:00 – 12:00 Інтерв’ю з Юлією Візір, частина 1.
12:15 – 14:15 “Як відчувати життя у найскладініших станах” – практичні рекомендації психотерапевта Ірини Хрисанфової.
14:30 – 15:30 Інтерв’ю з Юлією, частина 2.
15:30 – 16:00 Питання та відповіді.
Ведуча заходу – психотерапевт Тетяна Станіславська
Історія
У березні 2024 Юлія Візір втратила сина – військового моряка, якому виповнилося 27 років. Будемо говори про те, як вона це проживає, що відбувається з сенсом життя матері, яка втрачає сина. Як трагедію переживає чоловік Юлі – теж військовий, який від початку повномасштабної пішов на фронт, служив у 206 окремому батальйоні ТрО та був у всіх гарячих точках.
Анонс заходу є тут.
Враження щодо проведенного заходу є тут.
9 червня,
2024
10:00-17:00
Інна Овчиннікова: “Мені пощастило: я встигла багато чого сказати мамі і почути від неї також”
10:00 – 12:00 Інтерв’ю з Інною Овчинніковою, частина 1.
12:15 – 14:15 Лекція психотерапевта Юлії Фарафонової про методику “Сила болю”, яка допомагає знайти сили прожити біль втрати.
14:30 – 16:00 Інтерв’ю з Інною, частина 2.
16:15 – 17:00 Питання та відповіді.
Ведуча заходу – психотерапевт Тетяна Станіславська
Історія
Мама Інни пішла з життя, в неї на руках. Від онкохвороби, яку відмовилася лікувати, тому що до цього іншим членам родини медичне втручання при онкології не допомогло. Головними людьми, які давали підтримку Інні, стал став чоловік, який майже весь час повномасштабної воює на нулі, а також подруга і сестра.
Анонс заходу є тут і тут.
Враження щодо проведенного заходу є тут.
1 червня,
2024
11:00-16:00
Марія Гнесь: “Я роблю це для Сєви: поки я говорю про сина – він є, його пам’ятають”
11:00 – 12:00 Лекція про проживання горя втрати дитини (гостьовий лектор ще визначається)
12:00 – 13:30 Інтерв’ю з Марією Гнесь, частина 1.
13:45 – 15:15 Інтерв’ю з Марією, частина 2.
15:15 – 16:00 Питання та відповіді.
Ведуча заходу – психотерапевт Тетяна Станіславська
Історія
Сєва мав ДЦП (тетрапарез) та пішов з життя у 7 років. Це сталося у Франції, куди родина вивезла дитину від війни. Під час планового чекапу стану здоров’я європейські лікарі не виявили у дитини жодних симптомів хворобливого стану. Але невдовзі після цього дитина померла уві сні, і їй був поставлений діагноз “пневмонія”.
Анонси заходу є тут, тут.
Враження щодо проведенного заходу є тут.
4 травня,
2024
10:00-17:00
Світлана Полонська: “Я не вдова, я – дружина Героя”
10:00 – 12:00 Інтерв’ю зі Світланою Полонською, частина 1.
12:15 – 14:15 “Як відчувати життя у найскладініших станах” – практичні рекомендації психотерапевта Ірини Хрисанфової.
14:30 – 16:00 Інтерв’ю зі Світланою, частина 2.
16:15 – 17:00 Питання та відповіді.
Ведуча заходу – психотерапевт Тетяна Станіславська
Історія
Війна відібрала у Світлани чоловіка, з яким вони пройшли разом 22 роки шлюбу. 5 травня 2024го виповниться 5 місяців з дня його загибелі. Світлані досі важко говорити про це, але вона готова ділитися своїм досвідом проживання горя, щоб допомогти іншим жінкам впоратися.
Анонси заходу є тут, тут і тут. А також. І ще.
Петиція
Ми зібрали потрібну кількість підписів під петицією за присвоєння звання «Героя України» (посмертно) чоловіку Світлани – головному сержанту, стрільцю-зенітнику зенітного ракетного взводу військової частини А4028, Полонському Ігорю Юрійовичу (позивний “Князь”).
Участь
Участь у заході – безкоштовна. Потрібно зареєструватися, у відповідь на заповнену анкету ви отримаєте посилання на Зум та дані для входу на захід.
Резюме
Враження щодо проведенного заходу є тут і тут.
Відгуки з різних інтерв’ю, що передають атмосферу заходу
…тому що у кожній темряві зберігається світло!
